Синдром д’Артаньяна у юристів
Подеколи юрист вважає клієнта дурнем, а себе — невизнаним генієм юриспруденції, страждальцем, якого не слухають, не розуміють і не цінують. Це і є синдром д’Артаньяна: «всі навколо неправі, один я в білому».
Юристи-всезнайки, які люблять повчати, нікому не потрібні. Хоча ні — потрібні: токсити в мережах.
Що насправді на першому місці
Найважливіше для людини — увага. Кому потрібні твої унікальні навички складання договорів і позовів, якщо з тобою неприємно спілкуватися й працювати? Як із тобою працювати, якщо незрозумілий хід твоїх думок, а ти не розумієш моїх очікувань?
На перше місце виходить здатність розуміти клієнта з півслова — і навіть швидше. Бо якщо ти сам не віриш своєму клієнту й боїшся його непередбачуваності — чи зможеш допомогти йому як слід?
Вихід
- 50/50. Половину часу — на юридичні завдання, половину — на спілкування з клієнтами.
- Правило трьох секунд. Усе, що стосується порушеної довіри й непорозуміння, обговорюйте одразу, а не «коли-небудь потім».
- Шукайте те, що зміцнює довіру між вами й клієнтом.
- Зробіть перший крок до покращення стосунків і слухайте між рядків.
Так, буде нелегко і місцями неприємно. Але воно того варте.
Незручне питання: коли ви востаннє назвали клієнта «дурнем» (хоч би й подумки) — це він не зрозумів, чи ви не пояснили?
Прокачати комунікацію як інструмент — у тренінгу «проЮрист».