Притча про перешкоди в житті юриста
— Учителю, — якось запитав Помічник Адвоката, — чому існують труднощі, що заважають із ходу виграти справу й відхиляють нас від цілі?
— Те, що ти називаєш труднощами, — відповів Адвокат, — насправді частина твого шляху. Перестань із ними боротися. Просто врахуй їх, обираючи ціль.
Уяви, що ти стріляєш із лука. Мішень далеко, її не видно — на землю ліг густий туман. Хіба ти борешся з туманом? Ні, ти чекаєш вітру, який його розвіє. Тепер мішень видно, але вітер відхиляє стрілу. Хіба ти борешся з вітром? Ні, ти визначаєш його напрямок і береш поправку. Лук важкий, тятиву ледь натягуєш. Хіба ти борешся з луком? Ні, ти тренуєш м’язи.
— Але ж є юристи, які стріляють із легкого лука в ясну безвітряну погоду, — ображено сказав Помічник. — Чому саме мій постріл зустрічає стільки перешкод? Невже Юриспруденція опирається моєму руху?
Адвокат стишив голос:
— Відкрию тобі страшну таємницю, мій хлопчику. Юриспруденції до тебе немає жодного діла. Вона нічому не опирається й нікому не допомагає. Туман лягає не для того, щоб завадити твоєму пострілу. Вітер дме не для того, щоб увести твою стрілу вбік. Усе це існує саме по собі, незалежно від твого бажання. Це ти вирішив поцілити мішень саме в цих умовах.
Тож або припини скаржитися на труднощі й починай стріляти, або вгамуй гординю й обери легшу ціль. Таку, у яку можна стріляти впритул.
Незручне питання: на що ви зараз витрачаєте більше сил — на постріл чи на боротьбу з туманом?