Чим небезпечні великі гонорари
Ви, як і я, безкорисливо любите гроші? Готові вписуватися в будь-який проєкт заради хорошого гонорару? Це дуже небезпечна тенденція — і ось чому.
Періодично доходять чутки про юристів, які взяли великі гроші й зникли. Іноді причина проста — саме ці великі гроші й стали причиною краху.
Залежність від одного клієнта
Якщо юрист постійно годується з рук одного клієнта, і його частка в доходах перевищує певний відсоток — час серйозно задуматись.
Уявіть: юрист обслуговує три підприємства. Одне платить 25 000 щомісяця, два інші — по 1 000. Така практика приречена:
- Домінуючий клієнт здогадується, наскільки багато він платить порівняно з іншими. Створюючи залежність, він повністю підминає юриста під себе. До речі, програє й сам клієнт — залежний юрист дивитиметься на певні норми крізь пальці, аби догодити.
- Якщо основний клієнт піде — піде й левова частка прибутку. А механізму залучення нових клієнтів немає. Витрати ж (іпотека за офіс, зарплати помічникам, оренда, авто, кредити, рівень життя) одномоментно не скоротити — і вони заганятимуть у мінус.
Правило 17%
Ця закономірність давно прорахована. Орієнтир: частка одного клієнта — не більше 17% сукупних надходжень.
Те саме з разовою справою. Якщо юрист не зможе виконати зобов’язання, у нього спитають про повернення грошей — а їх часто витрачають ще до завершення справи.
Тож юристу краще мати щонайменше 6 клієнтів, кожен — не більше 17%. Сам розмір гонорару в цифрах не такий важливий, як пропорції.
Незручне питання: яку частку вашого доходу дає один найбільший клієнт — і що буде з вами завтра, якщо він піде?